Мозковий штурм як технологія колективної креативної творчості

Як тільки не витлумачували славетне полотно Іллі Рєпіна! Докинемо ще одне тлумачення, методичне: художник зобразив мозковий штурм на Запорозькій Січі. Картина виразно розкриває суть творчості, яка виявляється через природну й спонтанну поведінку і являє собою сприйняття виклику-проблеми (погроз султана) й відповідь на такий виклик через спілкування або дію (написання листа-відповіді). Важливо, що текст створюється природно й спонтанно, а не з примусу іншими людьми (наприклад, учителем…).
Психологічні дослідження показали, що панічний страх втратити свій авторитет, імідж, репутацію блокують самоактуалізацію особистості, серйозно ускладнюючи вияв її творчих можливостей. Отже, для вияву творчості, тобто креативу, необхідна вільна й невимушена обстановка! Відсутність цензури й заборона на критику створюють сприятливий психологічний клімат, тому кожен не боїться висловлювати будь-яку, нехай і незвичну, ідею, а також підхоплювати й розвивати ідеї чужі. Гра уяви, інтелектуальна розкутість, бенкет фантазії, насолода від невгамовного мрійництва, вільне, нерегламентоване ні щодо змісту, ні щодо форми висловлень спілкування, орієнтоване не на якість, а на кількість ідей (якнайуважніше роздивіться картину), забезпечують взаємне стимулювання до творчості всіх і кожного!
Певно, недарма Г.Артшуллер назвав мозковий штурм першою креативною технологією, технологією колективної творчості…
О.Глазова. Мозковий штурм як технологія колективної креативної творчості
О.Глазова. Мозковий штурм: презентація для учнів

Anal