Що слід обміркувати й урахувати перед створенням уроку в дистанційному форматі

Якщо не знаєш, що і як діяти, роби крок уперед.
Конфуцій.

Не такий онлайн новий, як його малюють.
Сучасне прислів’я.

Підготовку уроку в дистанційному форматі слід починати з опрацювання методичних рекомендацій МОН щодо використання технологій дистанційного навчання в умовах карантину.

Автори рекомендацій радять розпочинати з коригування  календарно-тематичних планів та перегляду очікуваних результатів.

«Обсяг навчального матеріалу потрібно скоротити: вилучити несуттєві фрагменти, матеріал кількох тем об’єднати в одну. Орієнтуючись на рівень засвоєння матеріалу, вилучене можна поступово додавати. Деякі з очікуваних результатів в умовах Д.Н. можуть виявитися недосяжними, тому варто дещо знизити їх рівень» [1, С.14]. Слід визначити теми для самоопрацювання – за можливості обсяг навчального матеріалу для самостійного опрацювання потрібно зменшити.

Якщо ваші учні переглядали відеоуроки проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» [2], варто з’ясувати рівень засвоєння ними сприйнятого на таких уроках навчального матеріалу, закріпити через виконання вправ, за потреби відкорегувати й доповнити їхні знання.

Необхідно визначити, які з навчальних тем потребують консультацій, хай і не для всіх учнів. Матеріали для таких консультацій бажано розмістити на вебресурсах, створивши для учнів можливість повторних переглядів у зручний для них час.

Слід обрати більш зручний і доступний для ваших учнів і для вас режим дистанційного навчання. Їх існує два:

  • синхронний (усі учасники освітнього процесу перебувають у веб-середовищі одночасно);
  • асинхронний (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів розкладом).

Синхронний режим забезпечує можливість навчальної співпраці в режимі реального часу. Значною перевагою синхронного режиму є те, що  до роботи можна залучати в будь-який час будь-кого з учасників.

Асинхронний режим особливо зручний для використання різних форм і різноманітних методів онлайнового навчання. Наприклад, учитель/ка  може записувати відеоуроки (фрагменти уроків: пояснення, інструкції до виконання самостійної роботи і под.)  або  навчальні завдання, які учні мають виконати самостійно. Розміщені на спеціальних ресурсах навчальні відео, слайд-шоу учень може переглядати в зручний для нього час, якщо потрібно, неодноразово, опрацьовуючи їх у зручному для нього темпі. Навчальні матеріали можуть бути надсилані учневі електронною поштою чи бути розміщеними в соціальних мережах або Viber. Синхронний режим є ідеальним для індивідуальних консультацій [1].

З метою уникнення перевантаження учнів  потрібно переглянути обсяг домашніх завдань. «Варто дозволити учням вибір у тому, які завдання виконувати (наприклад, 3 з 5-ти запропонованих), у якій послідовності, за яким розкладом (у межах навчального тижня)» [1, С. 14].

Для учнів, які не мають технічних можливостей дистанційно навчатися разом з усім класом, необхідно розробити індивідуальну освітню траєкторію. Потрібно визначити форми й засоби навчальної роботи: індивідуальні консультації, перегляд телевізійних уроків тощо.

Дистанційне навчання може бути як самостійною формою навчання, так і складовою змішаного навчання.

Використані джерела

Лотоцька Алевтина, Пасічник Оксана. Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації. – 2020.

Всеукраїнська школа онлайн на сайті МОН.