Статті

Обговорення роману «Залишенець» у формі ділової гри

Сукупний тираж роману «Залишенець. Чорний ворон», що вже став культовим, на даний момент склав понад 47 тисяч. Резонансного звучання набула відмова Василя Шкляра від присудженої йому за твір Шевченківської премії. Словесник не може обійти мовчанням цієї події, як і уникнути обговорення літературного твору, що став значним мистецьким фактом. Сьогодні багато пишуть про навчання школярів опрацьовувати інформацію: добирати, осмислювати, систематизувати й використовувати на підтвердження/спростування власних думок та оцінок. Відгуки про роман різні, враження висловлюються протилежні. Ось де можливість для розвитку критичного мислення школярів та виховання в них культури спілкування!
На основі використання дібраної з Інтернету інформації про роман «Залишенець. Чорний ворон» пропонуємо організувати обговорення твору в формі… судового засідання, тобто такої актуальної нині ділової гри. Дібрана інформація стане основою для вироблення в десятикласників власної думки, що зробить можливим написання відгуку про твір.
Л.Коваленко. Обговорення твору «Чорний ворон» В. Шкляра на уроках української мови в 10 класі

Як навчати мови в інформаційному суспільстві

Людина, оточена електронними носіями інформації, може задовольнити найрізноманітніші потреби в нових знаннях і спілкуванні у віртуальному просторі. Проте ці процеси відбуваються досить пасивно, тому що переважає візуальне сприймання відеоряду (особливо в телебаченні та кіно), тоді як текстовий носій інформації здебільшого залишається поза увагою. Все це значно обмежує можливості розвитку як мислення, так і мовлення. Глобалізований світ над усе цінує миттєве переміщення інформації, тому, природно, тяжіє до мовного універсалізму, сама мова швидко набуває технологічного статусу.
Частка присутності в інтернеті автоматично визначає імідж держави у світовому інформаційному і культурному просторі. Оскільки мова є одним із основних атрибутів державності, то місія репрезентувати національну спільноту світові лягає передовсім на неї. Що ж до українського Інтернету, то тут переважна більшість інформаційних сайтів – двомовні (російсько-українські, українсько-англійські) або тримовні (російсько-українсько-англійські)…
О.Глазова. Як навчати мови в інформаційному суспільстві

Есе як ефективний вид навчальної роботи

Чому говоримо про есе, якщо його немає в програмі з української мови? Навіщо відволікати вчителя від виконання і так перенасиченої навчальним матеріалом програми?
Дійсно, у програмі не заплановано навчання писати есе, і все ж…Час потребує виховання активної особистості, яка вміє не тільки знайти інформацію, а й грамотно, зв’язно, логічно, дохідливо й красиво сформулювати свою думку з будь-якого питання. Найвдалішим жанром письмової роботи в цьому сенсі є есе. Такий спосіб контролю знань сприяє розвитку креативних умінь учнів, отже, учитель має взяти його в арсенал своїх методичних секретів.
Навчаючи школярів писати есе, учитель розвиває їхнє самостійне творче мислення. Писати есе корисно, тому що цей вид роботи навчає школярів чітко й грамотно формулювати власні думки, структурувати інформацію, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, відточувати стиль письма.
Жанр есе передбачає свободу творчості. Есе може бути написане про що завгодно і як завгодно, головна вимога — виразити своє «Я», свої думки, почуття, ставлення до світу. Есе дає учневі простір для викладу думок, не обмежує композиційними, змістовими чи стилістичними рамками. Жоден інший вид письмових робіт у шкільній практиці не має таких переваг.
Л.Коваленко. Есе як ефективний вид навчальної роботи

Есе як вид роботи з розвитку зв’язного мовлення школярів

Термін есе (або твір-есе) вживають у шкільній практиці все частіше. Як розуміють його вчителі? З погляду шкільної методики, есе – це: спосіб перевірки рівня знань школярів на уроках історії та суспільствознавства, рідше – економіки, географії, біології, фізики; форма викладу думок, поглядів, оцінок на учнівських олімпіадах та конкурсах та фаховому конкурсі вчителів; методичний прийом у технології розвитку критичного мислення.
До цього переліку дуже хотілося б дописати й таке: «вид роботи з розвитку писемного мовлення учнів у ЗНЗ».
Чимало словесників уже сьогодні практикують роботу учнів над створенням есе. Хтось цим словом замінив назву «твір-мініатюра», хтось уживає цей термін довільно, у лише йому відомому значенні. Певно, настала пора домовитися щодо правил гри, тобто визначитися з вимогами до есе як використовуваного в школі виду творчої письмової роботи …
О.Глазова. Есе як вид роботи з розвитку писемного мовлення школярів

Актуальна тема для дискусії в 11 класі

Програма одинадцятого класу передбачає створення учнями статті для газети. Над статтею школярі працювали в 10 класі, тож варто ускладнити завдання, запропонувавши роботу над статтею дискусійного характеру. Чи ж може бути для сьогоднішнього старшокласника тема, актуальніша за особливості Інтернету, який став для нього звичним середовищем, реальним засобом здобування необхідної навчальної або просто цікавої інформації? Недарма до наукового обігу введено термін digital natives – на позначення людей, які народились у епоху Інтернету. Цифрова цивілізація, у яку ми активно вступаємо, – це щось більше за Інтернет із його блогами, електронним листуванням, відозв’язком та іншими комунікаційними системами. Електронне середовище включає і власне інтелектуальне середовище, адже мільярди користувачів Інтернету, яких називають проНЕТарями, за допомогою звичайного ноутбука викладають в Інтернет тексти (статті, есе, відгуки, коментарі), будь-хто з проНЕТарів генерує міріади ініціатив та пропозицій.
Серед таких пропозицій – інтернет-меми. Вікіпедія визначає їх як «явище спонтанного розповсюдження певної інформації або фрази, часто беззмістовної, яка набула популярності шляхом поширення в інтернет-середовищі всіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, блогах і т.ін.), а також сама ця інформація або фраза». Головна мета мема – викликати емоції, тобто надати емоційності повідомленню, до якого мем включено, адже саме емоційна забарвленість сприяє запам’ятовуванню й поширенню вкладеного в повідомлення змісту (а часом його підкресленої беззмістовності). Більшість мемів уживають лише користувачі Інтернету, проте деякі з них, виходячи за межі ресурсу, перетворюються на популярні молодіжні сленгізми.
О.Глазова. Аналіз медіа-вірусів як предмет дискутування (актуальна тема для дискусії в 11 класі)
О.Глазова. Вербальні та візуальні вияви молодіжної субкультури: презентація для учнів

Робота над статтею (10 клас) як щеплення від упередженості

Твори газетних жанрів цілком для нашої школи традиційні: у 5-8 класах учні працюють над замітками різних видів, у 10-му над статтею в газету на морально-етичну тему, у 11-му (відповідно до відкоригованого 2010 року варіанту програми для 11-річної школи) – над статтею дискусійного характеру в публіцистичному стилі.
Стаття на морально-етичну тему має навчати моралі та етики передовсім її читачів. Проте словесник не може не скористатися можливістю ще й авторам майбутньої статті, тобто своїм учням, прищепити не просто бажані, а такі необхідні сьогодні риси, як толерантність, уважність і чуйність до людей. Адже не слід забувати: одні й ті факти можуть бути інтерпретовані по-різному. А ставлення читача до висвітленої в статті проблеми, як і до «героїв» публікації, на прикладі долі чи вчинків яких цю проблему висвітлено, саме від такої інтерпретації й залежить.
О.Глазова. Робота над статтею як щеплення від упередженості

Казкотерапія і боротьба з конформізмом

Людську здатність відмовлятися від стандартних способів мислення, продукувати несподівані рішення сьогодні відносять до ознак креативності. Але перед тим, як навчати креативності, слід навчити самостійності мислення й неупередженості сприйняття!
Виявляється, навчати самостійності мислення в класі нелегко: гурт плекає конформістів, що й виявляється в класичній формулі: «Тобі що – більше за всіх треба?» Якщо на конформізм учнів накладається вчительський авторитаризм (куди без нього?), твори-роздуми пишуться як під копірку. Не змовляючись, учні-конформісти повторюють думки свого вчителя. Так їм зручніше, легше і швидше.
Робота над твором дискусійного характеру є серйозним кроком у підготовці семикласників до участі в дискусії. Проте під час дискутування кожен дискутант зазвичай обстоює одну-єдину (власну) думку. Проте сприйняття будь-якої проблеми лише з позицій «за» або «проти» в регістрі «чорне-біле» не є сьогодні правильним. Життя потребує толерантності – здатності без агресії сприймати думки й оцінки, які відрізняються від власних, бути до них терпимими, визнаючи право людей на різні погляди й підходи до вирішення питань. Маючи власний, обов’язково аргументований погляд на проблему, необхідно виявляти повагу до думок інших людей.
Один з найвідоміших дослідників механізмів творчості Едвард де Боно розробив технологію для навчанні як дітей, так дорослих ефективного мислення. “Шість капелюхів мислення” – так назвав він цю технологію. Шість капелюхів – це різні способи мислення. Принцип організації інтелектуальної діяльності в режимі технології «Шість капелюхів мислення» полягає в тому, що кожен учасник або група учасників у процесі обговорення проблеми «одягає» капелюх певного кольору і – мислить так, як «вимагає» колір одягнутого капелюшка.
О.Глазова. Казкотерапія і боротьба з конформізмом (підготовка до твору дискусійного характеру в 7 класі)

Мозковий штурм як технологія колективної креативної творчості

Як тільки не витлумачували славетне полотно Іллі Рєпіна! Докинемо ще одне тлумачення, методичне: художник зобразив мозковий штурм на Запорозькій Січі. Картина виразно розкриває суть творчості, яка виявляється через природну й спонтанну поведінку і являє собою сприйняття виклику-проблеми (погроз султана) й відповідь на такий виклик через спілкування або дію (написання листа-відповіді). Важливо, що текст створюється природно й спонтанно, а не з примусу іншими людьми (наприклад, учителем…).
Психологічні дослідження показали, що панічний страх втратити свій авторитет, імідж, репутацію блокують самоактуалізацію особистості, серйозно ускладнюючи вияв її творчих можливостей. Отже, для вияву творчості, тобто креативу, необхідна вільна й невимушена обстановка! Відсутність цензури й заборона на критику створюють сприятливий психологічний клімат, тому кожен не боїться висловлювати будь-яку, нехай і незвичну, ідею, а також підхоплювати й розвивати ідеї чужі. Гра уяви, інтелектуальна розкутість, бенкет фантазії, насолода від невгамовного мрійництва, вільне, нерегламентоване ні щодо змісту, ні щодо форми висловлень спілкування, орієнтоване не на якість, а на кількість ідей (якнайуважніше роздивіться картину), забезпечують взаємне стимулювання до творчості всіх і кожного!
Певно, недарма Г.Артшуллер назвав мозковий штурм першою креативною технологією, технологією колективної творчості…
О.Глазова. Мозковий штурм як технологія колективної креативної творчості
О.Глазова. Мозковий штурм: презентація для учнів